IMG_20190905_095504

ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ: «СЕРВІС – УТОГ»

З метою покращення обслуговування осіб з вадами слуху Товариства глухих, перекладачами жестової мови з 2018 року в системі УТОГ Хмельницької області впроваджено новий проект «Сервіс  – УТОГ».

Нечуюча людина за допомогою програм смартфона WhatsApp, Viber та  Skype може скористатися сервісом перекладу жестової мови у вирішенні свого питання в установах області з 9-00 до 17-00 години, крім суботи, неділі та святкових  днів.

Телефони  «сервісу»:    097 441 4361,  093 865 3400. 

Управління соціального захисту населення
виконавчого комітету Славутської міської ради.

IMG_20190905_095504

Строки виплати відпускних: що говорить законодавство?

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Так зазначається у ст. 115 КЗпП та у ч. 1  ст. 21 Закону про відпустки.

Слід зауважити, що у разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період. Цей момент особливо актуальний, якщо працівника слід відправити у відпустку за графіком.

Нагадаємо, що за  ст. 10 Закону про відпустки конкретний період надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пізніше, як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Змiна термiнiв надання вiдпусток, вiдображених у графiку, може бути проведена за узгодженням сторiн трудового договору i за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорiчну вiдпустку. Якщо працiвник просить перенести вiдпустку, наприклад, за сiмейних обставин, на iнший перiод чи надати її в стислi термiни i роботодавець не заперечує щодо змiни у графiку перiоду використання ним вiдпустки, таким чином не  вбачається порушення законодавства про вiдпустки. 

Але за які три дні слід виплачувати відпускні: календарні чи робочі? Це питання обросло потужними міфами, побудованими на страху бути оштрафованими Держпраці.

Триденний строк слід рахувати у календарних днях! При цьому день виплати відпускних не враховується!

Про це зазначали фахівці Мінсоцполітики у листі від 26.06.2009 р. №155/13/116-09.

Наприклад, якщо перший день відпустки — 22.07.2019 р. (понеділок), відпускні слід виплатити не пізніше 18.07.2019 р. (четвер). При цьому ніхто не забороняє виплатити відпускні і раніше, наприклад, у понеділок (15.07.2019 р.).

Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Наприклад, якщо перший день відпустки — 18.07.2019 р. (четвер),  останній день строку виплати відпускних 14.07.2019 р. (неділя). Оскільки  неділя — вихідний день (ч. 2 ст. 67 КЗпП), відпускні виплачуються  12.07.2019 р. (п’ятниця) за  п’ятиденного робочого тижня або 13.07.2019 р. (субота) при шестиденному робочому  тижні.

Виплата відпускних у необхідні працівникові строки: позиція Мінсоцполітики

Бувають різні ситуації у практиці кадрової служби та бухгалтерії. Наприклад термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.

Як бути з відпускними? Як їх виплатити вчасно, щоб не порушити закон?

Фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі зазначили, що у виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у стислі терміни, коли неможливо оплатити відпустку у строки, зазначені у ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки, в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені між працівником та роботодавцем. І це не буде порушенням закону.

Такої ж позиції на сьогодні дотримуються і фахівці Держпраці.

Звісно, ми з такою позицією погоджуємося, адже вона лояльна до роботодавця і не порушує прав працівника. Разом з тим зазначимо, що в даному листі слід було би також послатися на норми ст. 7  Міжнародної Конвенції №132. Кожна особа,  яка користується відпусткою,  передбаченою в цій Конвенції,  отримує за повний період цієї відпустки  принаймні свою  нормальну  чи  середню заробітну плату,  нараховану відповідно  до методу,  що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Суми,  що  належать  до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця. На нашу думку, роль такої угоди може зіграти заява працівника, погоджена роботодавцем.

Хочемо звернути увагу на законність цієї Конвенції (у деяких бухгалтерів виникають сумніви щодо цього документу). Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права (ст. 15 Закону № 1906). Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства (ч. 1 ст. 9 Конституції України). 

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовують правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП).

Отже, за наявності окремої угоди (заяви) між працівником і роботодавцем виплатити відпускні за час щорічної відпустки можна в інші строки, ніж визначено національним законодавством. 

 А.Жаров, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці
управління соціального захисту населення виконавчого
комітету Славутської міської ради

IMG_20190905_095504

Виплата державних допомог.

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради повідомляє, що у липні 2019 року для 2445 громадян виплачено державних допомог на суму 4252,1 тис. грн, зокрема :

– допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами на суму 18,0 тис. грн, – 32 одержувачі;

– одноразову допомогу при народженні дитини на суму 1204,9 тис. грн, – 1038 одержувачів;

– допомогу при усиновленні дитини на суму 2,6 тис. грн, – 2 одержувачі;

– допомогу на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням на суму 120,4 тис. грн, – 26 одержувачів;

– допомогу одиноким матерям на суму 354,0 тис. грн, – 206 одержувачі;

– тимчасову державну допомогу дітям на суму 10,7 тис. грн,  – 9 одержувачі;

– державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям на суму 641,5 тис. грн. – 199 одержувачі;

– щомісячну грошову допомогу особам, які проживають разом з особою з інвалідністю 1 чи 11 групи внаслідок психічного розладу на суму 229,7 тис. грн, – 114 одержувачі;

– допомогу особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю на суму 891,9 тис. грн, – 483 одержувачі;

–  відшкодування послуг з догляду за дитиною до 3-х років, муніципальна няня 3,2 тис. грн, – 2 одержувачі;

–  допомогу на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях на суму 530,1 тис. грн, – 199 одержувачів;

– державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особа з інвалідністю 186,2 тис. грн, – 117 одержувачі;

-тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату 12,5 тис. грн. – 12 одержувачі;

– щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю 1 групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку 0,2 тис. грн, – 4 одержувачі;

– державну соціальну допомогу на дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування на суму 45,9 тис. грн, – 2 одержувачі.

         Від початку 2019 року загальна сума виплат становить 29380,4 тис. грн.

Управління соціального захисту населення

виконавчого комітету Славутської міської ради.

IMG_20190905_095504

Збільшення прожиткового мінімуму.

Шановні славутчани з 1 липня 2019 року відбулося збільшення прожиткового мінімуму.

      А саме основних соціальних і демографічних груп населення  встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць:

–  для дітей віком до 6 років – 1699 гривень;     

–  для дітей віком від 6 до 18 років – 2118 гривень;

–  для працездатних осіб – 2007 гривень;

–  для осіб, які втратили працездатність – 1564 гривень.

     У зв’язку з цим  управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради було проведено масовий перерахунок державних соціальних допомог. Перерахунок проведений для 1200 одержувачів державних соціальних допомог, які в липні 2019 року отримала  державні допомоги в нових розмірах.

          Наступне підвищення прожиткового мінімуму заплановано з 1 грудня 2019 року.

Управління соціального захисту населення

виконавчого комітету Славутської міської ради.

IMG_20190905_095504

Перерахунок субсидії.

Починаючи з травня місяця поточного року відділом грошових виплат та компенсацій було розпочато роботу, щодо здійснення перерахунку субсидій на неопалювальний період. Спеціалістами управління були надіслані запити до Пенсійного фонду України, Державної фіксальної служби та надавачам комунальних послуг для отримання інформації необхідної для нарахування субсидій. Отримана інформація була опрацьована по факту надання відповіді.

Cтаном на 22.07.2019р. загальна кількість одержувачів субсидії складає 3440 домогосподарств, в тому числі 2994 домогосподарствам субсидія була перепризначена на загальних підставах.  446 домогосподарствам субсидія була призначена за зверненням, а саме:

-сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а фактично проживаючих в помешканні осіб;

-сім’ям, де є непрацюючі особи працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати;

-сім’ям, в яких відбулися зміни у складі сім’ї;

-орендарям житла;

-внутрішньо переміщеним особам.

Середній розмір призначеної субсидії – 196,00 грн. Найбільший розмір – 1260,00 грн. Найменший розмір – 7,10 грн.

За необхідності подання нової заяви для нарахування субсидії на поточний період необхідно звернутися в Центр надання адміністративних послуг за адресою вул. Миру, 102 м.Славута.

Повідомляємо, що при зверненні з заявою та декларацією для отримання субсидій на поточний неопалювальний період (травень 2019 року –вересень 2019 року), субсидія на поточний опалювальний період (жовтень 2019 року-квітень 2020 року) буде перерахована автоматично.

IMG_20190905_095504

Робота неповнолітніх: які пільги та гарантії?

Влітку, в період канікул, багато хто з неповнолітніх має бажання заробити. Але не всі неповнолітні працівники, влаштовуючись на роботу, знають про права та пільги, які гарантує їм держава. На жаль, і багато роботодавців не дотримується нормативних вимог.

КЗпП містить окрему главу, яка регламентує права неповнолітніх у трудових правовідносинах та їх особливості. Зокрема в ст. 187 КЗпП зазначено: «Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України».

Вік, з якого допускається прийняття на роботу:

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Неповнолітніх працівників не мають права залучати

  • до виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт (ст.190192 КЗпП);
  • до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги (Наказ МОЗ від 22.03.96 р. №59 «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми»).

Зокрема, до роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів. Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год. на тиждень для підлітків 14 – 15 років та 36 год. – для підлітків 16 – 17 років.

Обов’язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п’яти- або шестиденного робочого тижня. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

При цьому застосовуються наступні обмеження щодо ваги вантажу: при короткочасній роботі для юнаків та дівчаток 14 років – 5 та 2,5 кг відповідно, 15 років – 12 та 6 кг відповідно, 16 років – 14 та 7 кг відповідно, 17 років – 16 та 8 кг відповідно; при тривалій роботі, починаючи з 15 років для юнаків – 8,4 та дівчат – 4,2 кг, 16 років – 11,2 та 5,6 кг відповідно, 17 років – 12,6 та 6,3 кг відповідно.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП).

Неповнолітні працівники мають право:

  • на скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КЗпПУ): у віці 16 – 18 років – 36 годин на тиждень; у віці 15 – 16 років (для учнів віком 14 – 15, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП);
  • щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст. 195 КЗпП).

Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день (ч. 2 ст. 75 КЗпПч. 8 ст. 6 Закону «Про відпустки»).

Однак, право неповнолітніх на використання відпустки в зручний для них час аж ніяк не означає, що неповнолітні вправі в будь-який час зажадати від власника надання відпустки. Право на використання відпустки в зручний час означає, що при складанні графіків надання відпусток власник і виборний орган первинної профспілкової організації зобов’язані запитати побажання працівника щодо часу надання відпустки і відобразити це побажання у графіку відпусток. Конкретна дата початку відпустки повинна визначатися відповідно до ч. 5 ст. 79 КЗпПч. 10 ст. 10 Закону «Про відпустки», про що неповнолітній працівник повинен бути повідомлений власником не пізніше ніж за два тижні до початку відпустки.

За перший рік роботи відпустка неповнолітньому повинна бути надана за його заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві. При цьому надається відпустка повної тривалості (а не пропорційно відпрацьованому часу).

На виплату заробітної плати за скороченої тривалості щоденної роботи в такому самому розмірі, як працівникам відповідної категорії за повної тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпПУ);

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Надання молоді першого робочого місця

Працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей.

Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників в випадках їх звільнення:

  • у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи;
  • у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства.

Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб

Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Пільги для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних навчальних закладах

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.

Оформлення трудових відносин

На жаль, роботодавці не завжди дотримуються гарантій і основною перешкодою цьому виступає фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що в свою чергу порушує права працівників, зокрема і неповнолітніх.

Трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На сьогодні, КЗпП передбачена відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (125 190 гривень).

Неоформлені трудові відносини несуть негативні наслідки не тільки для роботодавця, але й для працівника.

Для працівників нелегальна зайнятість, виплата заробітної плати в «конвертах» призводить до:

  • позбавлення працівника гарантованого державою розміру заробітної плати (у тому числі розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки);
  • втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, такими як: соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, субсидії;
  • втрати трудового стажу при розрахунку розміру пенсії;
  • відсутність внесків до фондів соціального страхування, що унеможливлює соціальний захист працівників, і тому такі особи втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасно та не нижче мінімальних гарантії в оплаті праці, здоров’ї, безпечних умовах праці.

На сьогодні, нелегальна праця для неповнолітніх іноді являється єдиним варіантом підробітку, особливо влітку, адже ніяких зобов’язань перед роботодавцем вони не мають, а більшість роботодавців, в свою чергу, хочуть отримати з цього вигоду, не сплачуючи податки до бюджету та знімаючи з себе відповідальність, яка покладалась би на них при укладенні трудового договору з працівником.

Звичайно, для роботодавця, при виконанні усіх вимог чинного законодавства, підлітки навряд чи можуть бути привабливою робочою силою – надто багато пільг та обмежень у застосуванні їх праці. Саме тому, неповнолітнім бажано завчасно потурбуватися про свою правову захищеність – укласти з роботодавцем при прийнятті на роботу трудовий договір у письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП), в якому були б обумовлені місце роботи, трудова функція, яку має виконувати працівник, розмір та терміни видачі заробітної плати, режим праці та відпочинку. За таких умов жоден роботодавець не зможе безкарно використати неповнолітню особу як дешеву (чи, взагалі, безкоштовну) робочу силу.

А.Жаров, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради

IMG_20190905_095504

ПОВІДОМЛЕННЯ ОДЕРЖУВАЧАМ ЖИТЛОВОЇ СУБСИДІЇ

                  Вкотре нагадуємо усім мешканцям  міста – одержувачам житлових субсидій  обов’язково повідомляти про усі зміни, які можуть вплинути на розмір субсидії, а саме;

Зміни соціального статусу   :

  • досягнення 18-річного віку;
  • досягнення дитини 14-річного віку;
  • взяття на облік в центр зайнятості;
  • звільнення з місця роботи, або ж працевлаштування;
  • досягнення пенсійного віку;
  • тощо.

          Також необхідно повідомляти про:

  •    зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа ­- членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні(будинку);
  •    зміни у складі сім’ї домогосподарства (народження дитини, смерть одного з сім’ї) тощо.

    Зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;

  • зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;
  • зміну управителя послуг, створення об’єднання тощо.

     Шановні  славутчани: якщо буде виявлено факт про такі зміни без Вашого повідомлення, субсидію може бути припинено, а надмір нарахованої субсидії необхідно буде повернути  до  державного бюджет. Тому, щоб уникнути непорозумінь і не залишитись без субсидії, обов’язково повідомляйте про всі зміни до центру надання адміністративних послуг за адресою вул. Миру, 102 м.Славута.

         Запис на прийом за телефоном 76564;

         Більш детальна інформація за телефоном 76562.

                Управління соціального захисту населення

виконавчого комітету Славутської міської ради.

IMG_20190905_095504

Просвітницьке відео для сім’ї.

Фонд ООН в галузі народонаселення в Україні підготував в рамках спільного проекту “Щастя у 4 руки”  серію просвітницьких відео для статусів, що зокрема торкається таких тем:

1) Планування сім’ї та партнерські пологи (Артур Логай та Олена Мухіна)

2) Декретна відпустка для татусів (Дмитро Стужук та Артем Чапай)

3) Психосоціальні аспекти татівства (Богдан Бутко та Ірина Лісна)

4) Перша допомога дитині (Сергій Цибульській та Юрій Кривоніс)

5) Вибір професії/хобі дитини (Андрій Шабанов та Катерина Гольцберг)

6) Статеве виховання (Тарас Тополя та Юлія Ярмоленко).

Перейшовши за нижче викладеним посиланням на каналі youtube, ви можете переглянути 26 відеороликів:

IMG_20190905_095504

Про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Нагадуємо, що за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі накладається фінансова санкція у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 становить 4173 грн., відтак штрафна санкція становитиме 12 519 грн. ).

А.Жаров, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради

IMG_20190905_095504

НАПРАВЛЕННЯ ЖІНОК, ЩО МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО ТРЬОХ РОКІВ ТА ВІКОМ ВІД ТРЬОХ ДО ЧОТИРНАДЦЯТИ РОКІВ АБО ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ, У ВІДРЯДЖЕННЯ

Права, свободи та обов’язки людини і громадянина закріплені у Конституції України. Відповідно до норми ч. 2 ст. 51 Конституції України – сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Чинне трудове законодавство України гарантує жінкам, які є вагітними або виховують дитину (дітей), право на безпечне материнство та покликане убезпечити їх від тиску з боку роботодавців та обмежень в реалізації цього права.

Відповідно до ст. 176 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Вік «до 3-х років» — це період від дня народження дитини до дня, коли їй виповнюється 3 роки, включно.

З наступного дня зазначена заборона не діє, і можна застосовувати норму ст. 177 КЗпП, проте при оформленні наказу (розпорядження) на відрядження жінки роботодавець має враховувати, що жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Відмова від службового відрядження жінкою, з мотивів наявності у неї дитини віком від трьох до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, не може кваліфікуватись роботодавцем, як порушення трудової дисципліни.

Вказана норма закону спрямована на захист умов для поєднання жінкою виконання роботи згідно умов трудового договору з материнством.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу, підприємства, установи та організації, за рахунок коштів підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59.

У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

При прийомі на роботу, роботодавець, відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України, зобов’язаний під розписку проінформувати працівника про умови праці, права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, визначити з цього приводу коло трудових обов’язків в посадовій інструкції. Роз’їзний (пересувний) характер виконання роботи є істотною умовою трудового договору.

Відповідні норми трудового законодавства поширюються на всі підприємства, установи й організації (незалежно від форм власності) та на всі сфери господарювання.

Варто зауважити, що згідно ст. 1861 КЗпП України, гарантії, які встановлені для жінок, що мають дітей віком до трьох років та віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

Отже, якщо роботодавець все ж таки відправляє у відрядження жінку, яка має дитину віком до трьох років, це вважатиметься порушенням законодавства про працю. І навіть оформлення нею письмової згоди з обґрунтуванням причин від’їзду та гарантування належного догляду за дитиною під час відсутності матері не звільняють роботодавця від відповідальності.

Якщо ж роботодавець відправляє у відрядження жінку, яка має дитину (дітей) віком від трьох до чотирнадцяти років, обов’язковою умовою відрядження є наявність письмової згоди такої працівниці. Відомості про згоду вказують у наказі про відрядження. У цьому разі вважається, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для виконання норм законодавства про працю, зокрема статті 177 КЗпП.

А.Жаров, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради