Чи можна мати декілька основних місць роботи?

Основне місце роботи може бути тільки на одному підприємстві

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадяни України реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 102-1 КЗпП умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств визначає Кабінет Міністрів України. Тому, зазначені питання регулюються постановою КМУ від 03.04.1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (надалі – Постанова №245). З метою виконання постанови №245 наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. №43 було затверджено Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (надалі – Положення №43).

Згідно з п. 1 Положення №43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Згідно з п. 2 Постанови КМУ №245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день. У вихідні дні (за графіком роботи основного підприємства) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

При прийомі на роботу за сумісництвом пред’явлення трудової книжки не передбачено. Згідно з ч. 3 пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 р. №58 (надалі – Інструкція №58), на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Запис про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника і зазначається у трудовій книжці окремим рядком (п. 2.14 Інструкції №58). Отже, робота за основним місцем роботи може бути тільки на одному підприємстві.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним. Порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. За відповідних обставин можливе застосування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи. (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2013 р. №2-1/06/187-13).

А.Жаров, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради